Що таке булінг?
Булінг (цькування) – дії учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному чи сексуальному насильстві. Такі дії вчиняються стосовно дитини чи дитиною стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого може бути заподіяна шкода психічному чи фізичному здоров'ю потерпілого.
ЮНІСЕФ визначає булінг (від анг. to bull – переслідувати) як небажану агресивну поведінку дітей шкільного віку, яка призводить до цькування дитини іншою дитиною чи групою дітей з метою приниження, залякування та демонстрації сили.
Мотивацією до булінгу стають заздрість, помста, відчуття неприязні, прагнення відновити справедливість; боротьба за владу; потреба підпорядкування лідерові, нейтралізації суперника, самоствердження тощо аж до задоволення садистських потреб окремих осіб.
Типові ознаки булінгу (цькування): систематичність; дії або бездіяльність кривдника; наявність сторін.
Розрізняють такі основні види булінгу:
Фізичний булінг – штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, запотиличники, мордування, нанесення різного ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, тощо.
Економічий булінг – крадіжки, вимагання грошей, псування, пошкодження чи нищення особистих речей жертви, примус до виконання певної роботи для себе, нехтування потребами дитини, тощо.
Сексуальний булінг- сексуальні погрози, зйомки в переодягальнях, туалетах, поширення образливих чуток, прізвиська й образи сексуального характеру, рухи тіла чи міміка обличчя, образливі жести, принизливі погляди чи жарти, тощо.
Психологічний булінг - принизливі погляди чи жарти, образливі жести, рухи тіла чи міміка обличчя, відторгнення, висміювання, глузування, ізоляція, ігнорування, погрози, шантаж тощо.
Кібербулінг - форма агресії, яка передбачає жорстокі дії для дошкуляння, приниження людини за допомогою мобільних телефонів, інтернету, інших мобільних пристроїв протягом тривалого часу.
За даними опитування, представленого у 2019 році Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) та Спеціальною представницею Генерального секретаря ООН з питань насильства щодо дітей, третина молодих людей у 30 країнах світу стають жертвами онлайн-булінгу, а кожна п’ята молода людина змушена була пропускати заняття в школі через кібербулінг та насильство. В Україні 29% опитаних підлітків були жертвами онлайн-булінгу, а 16% були змушені пропускати через це шкільні заняття.
Наслідки булінгу:
1. Психологічна травма, психологічна дезадаптація, нервові психічні та соматичні розлади;
2. Почуття провини за бездіяльність;
3. Почуття невпевненості, некомпетентності, закомплексованість;
4. Страх, асоціальна поведінка, агресивні та насильницькі дії ;
5. Нездатність діяти;
6. Самогубство.
Педагогам, батькам, практичному психологу важливо з 1-го класу привчати дитину до того, що ніхто не має права порушувати її особистий простір, ображати або висміювати. Якщо дитина навчиться відстоювати свою честь і гідність, захищати свої інтереси та зупиняти негативні прояви цькування за допомогою соціально прийнятних форм поведінки (словесних повідомлень, звернення за допомогою до відповідальних дорослих), то у підлітковому віці (і у майбутньому дорослому житті) вона зможе захистити себе та інших.
Телефони довіри:
- Дитяча лінія 116-111 або 0-800-500-225 (з 12.00 до 16.00);
- Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116-000;
- Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116-123 або 0-800-500-335;
- Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0-800-50-17- 20;
- Уповноважений Президента України з прав дитини 044-255-76-76;
- Центр надання безоплатної правової допомоги 0-800-213-103
- Національна поліція України 102.
Діти, чиї батьки не надають їм емоційної підтримки, частіше потерпають від усіх видів булінгу.
