Державна податкова служба України інформує
Полтавщина спрямувала до бюджету понад 600 млн гривень військового збору
З початку 2023 року на підтримку українського війська від платників Полтавської області до державного бюджету надійшло 608,5 млн грн військового збору. Такий показник на 26,4 відсотка перевищує надходження за відповідний період минулого року. У грошовому еквіваленті цей приріст становить 127,3 мільйонів гривень додаткових коштів, які надійшли до бюджету.
В. о. начальника Головного управління ДПС у Полтавській області Алла Рябкова у коментарі представникам місцевих медіа зазначила, що позитивна динаміка надходжень по військовому збору, в першу чергу, є результатом проведення заходів, спрямованих на легалізацію трудових відносин. В умовах повномасштабної війни, коли всі зусилля держави спрямовані на наближення перемоги, незадекларована праця наносить невиправної шкоди обороноздатності країни.
Алла Рябкова подякувала платникам за сумлінне виконання своїх податкових обов’язків і наголосила, що підтримка обороноздатності держави та Збройних Сил України наближає нас до довгоочікуваної Перемоги!
Головне управління ДПС у Полтавській області
Щодо обов’язку нерезидента стати на облік у контролюючих органах
Відповідно до пп.14.1.122 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) нерезиденти - це іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані(акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцем знаходження на території України.
Відповідно до вимог п. 64.5 ст. 64 та ст. 133 Кодексу нерезиденти зобов'язані стати на облік у контролюючих органах, якщо вони:
- здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва;
- придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні;
- відкривають рахунки в банках України;
- набувають право власності на інвестиційний актив, визначений абзацами третім - шостим пп. "е" пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, в іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні.
Пунктом 60 підр. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу встановлено, що нерезиденти (іноземні компанії, організації), які здійснюють господарську діяльність на території України та/або які належно акредитували (зареєстрували, легалізували) на території України відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, і станом на 1 січня 2021 року не перебувають на обліку в контролюючих органах, зобов’язані протягом трьох місяців подати до контролюючих органів документи для взяття їх на облік у порядку, встановленому п. 64.5 ст. 64 Кодексу.
Тобто з 1 квітня 2021 року платником податку на прибуток визначається безпосередньо нерезидент, який здійснює діяльність через постійне представництво (до 1 січня 2021 року – платником податку на прибуток визначалось постійне представництво).
Нерезиденти також зобов'язані були стати на облік у контролюючих органах (без реєстрації платником податку на прибуток), якщо вони:
- здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи;
- придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні;
- відкривають рахунки в банках України.
Необхідно зазначити, що відокремлені підрозділи нерезидентів, у тому числі постійні представництва, які акредитовані (зареєстровані, легалізовані) в Україні, продовжують обліковуватись як платники відповідних податків (новостворені відокремлені підрозділи підлягають реєстрації платниками відповідних податків) за номером ЄДРПОУ.
Законом України від 03.11.2022 № 2719-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу» були внесені зміни до пп.69.2 підр.10 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу, згідно якого знято обмеження щодо проведення деяких документальних позапланових перевірок, в тому числі з підстав, визначених пп.78.1.22 п.78.1 ст.78 Кодексу.
Відповідно пп.78.1.22 п.78.1 ст.78 Кодексу документальна позапланова перевірка здійснюється у разі отримання інформації, що свідчить про проведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво на території України, відповідно до вимог підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, без взяття на облік.
Згідно з п.117.4 ст.117 Кодексу ведення нерезидентом (іноземною юридичною компанією, організацією) діяльності через відокремлений підрозділ , у тому числі постійне представництво, без взяття на податковий облік у порядку, передбаченому цим Кодексом,- тягне за собою накладення штрафу на нерезидента в розмірі 100 000 гривень.
Отже, звертаємо увагу на необхідності дотримання нерезидентами норм п. 60 підр. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу в частині подання документів до податкових органів для взяття їх на облік, у тому числі платниками податку на прибуток.
Головне управління ДПС у Полтавській області
Щодо особливостей відображення назви товару в розрахункових документах РРО/ПРРО
У Головному управління ДПС у Полтавській області повідомляють, що з 01.08.2023 Законом України від 30.06.2023 № 3219 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» були внесені зміни в пункт 2 статті 3 Закону від 06.07.1995 № 265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) щодо спрощення фіскального чеку.
Зазначений пункт було доповнено абзацом другим:
Фізичні особи – підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.
Завдяки зазначеним змінам чітко визначені категорії продавців при продажу товару або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.
Водночас до ДПС почали звертатись платники податків з проханням роз’яснити:
Як має виглядати такий спрощений чек?
Як зазначати правильно групу товарів?
Де брати її назву, якщо виникають сумніви?
У зв’язку з цим надаємо в межах компетенції відповіді на ці питання.
Відповідь: при зазначенні назви товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність товару (послуги) до товарної групи чи послуги, у випадку виникнення сумнівів щодо правильності віднесення певних товарів до певних груп рекомендуємо використовувати Державний класифікатор продукції та послуг (Наказ Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457) в редакції Наказу Міністерства економіки від 16.02.2017 № 211 та зазначати товар (послугу), який класифікується за назвою «Групи» замість відображення конкретної позиції.
Така можливість встановлена прямою нормою Закону № 265 та не потребує створення нової форми фіскального касового чеку.
При цьому форма такого фіскального касового чека визначена в додатку 1 до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 21.01.2016 № 13, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350.
При зазначенні назви товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність товару (послуги) до товарної групи чи послуги, який класифікується за назвою «Групи», замість відображення конкретної позиції можна, наприклад, зазначати:
- «постільна білизна» замість «наволочка», «простирадло», «ковдра» і т.д.;
- «випічка» замість «пиріжок з маковою начинкою», «пиріжок з вишнею», «пиріжок з повидлом» і т. д.;
- «напої» замість «лимонад», «сітро», «дюшес», «тархун» і т. д.
Головне управління ДПС у Полтавській області
