23 серпня ми святкуємо День Державного Прапора
Усе двадцяте століття синьо-жовтий прапор супроводжував українську боротьбу за власну незалежну державу.
Його поступове повернення на офіційні будівлі в містах і селах супроводжувало відновлення нашої незалежності на зламі 1980–1990-х років.
Під цим прапором українці здобували перемоги у світі. Він позначав нашу присутність – чи то в космосі, чи на Південному полюсі та на найвищих вершинах світу, чи в міжнародних гуманітарних місіях, чи в культурних просторах.
Коли з початком російської війни проти України в 2014-му агресор прийшов на нашу землю, він одним із перших нищив синьо-жовтий прапор.
Після повномасштабного вторгнення в 2022-му люди виходили з синьо-жовтими прапорами у публічні простори на знак підтримки України.
Українці в окупації намагатися захистити або сховати державний прапор.
Повернення синьо-жовтого стяга в тимчасово окуповані міста й села означає повернення України і свободи.
Під цим знаменом українські військові звільняють нашу землю. Синьо-жовтий прапор майорить на могилах загиблих у боях – це стихійна, але потужна меморіальна практика.
За час війни ми відчули, наскільки це цінно – жити в просторі, позначеному своїм державним синьо-жовтим стягом.
Віримо, що настане день, коли синьо-жовтий прапор повернеться в усі міста і села України.
