Лейкоз великої рогатої худоби: небезпека для власників корів та споживачів молочної продукції
За інформацією Лубенського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області
У Лубенському районі на території Чорнухинської ТГ31 населені пункти, в яких селяни утримують ВРХ. На теперішній час завдяки копіткій праці ветеринарних фахівців району переважна більшість населених пунктів вільні від лейкозу взагалі, але є деякі села, де ще зустрічаються поодинокі виявлення, але пильність втрачати ніяк не можна. Особливо покупцям молокопродуктів треба пам’ятати, що власникам корів у яких виявили лейкоз забороняють реалізацію молока на молокопереробні підприємства.
Лейкоз ВРХ – це хронічна інфекційна хвороба великої рогатої худоби, що характеризується порушенням процесу дозрівання клітинних елементів крові, злоякісним розростанням кровотворної та лімфоїдної тканин, утворенням у різних органах пухлин.
Хвороба має три стадії розвитку:
– інкубаційну, коли тварина вже заражена збудником, але антитіла ще не виявляються;
– продромальну – з моменту виявлення позитивної на лейкоз серологічної реакції;
– повного розвитку – після проявлення гематологічних і клінічних ознак хвороби.
Лікування та специфічна профілактика на даному етапі економічно невигідні.
Збудник захворювання – онкогенний РНК вірус, який паразитує у лейкоцитах, та фактори, що сприяють його патогенній дії: спадковість та імунологічна недостатність організму, дія несприятливих зовнішніх факторів.
Вірус лейкозу великої рогатої худоби має спорідненість з вірусом лейкозу людини. Він, як і вірус СНІДу, блокує імунну систему людини.
Джерелами інфекції є тварини, заражені вірусом лейкозу великої рогатої худоби, на всіх стадіях розвитку лейкозного процесу.
Вірус виділяється з організму заражених тварин з кров’ю, молозивом, молоком, навколоплідними рідинами, іншими секретами і екскретами, які містять лейкоцити. Місце локалізації вірусу лейкозу в організмі – лімфоцити. Лікування не розроблено. Імунітет не вивчений.
Причинами захворювання на лейкоз у худоби є:
– перетримання з року в рік та випасання в здоровому стаді лейкозних тварин в приватних господарствах селян;
– безвідповідальне ставлення до свого власного здоров’я та своїх тварин у зв’язку з тим, що деякі власники щорічно ухиляються від досліджень своїх корів на лейкоз та інших хвороб, а хворих тварин під будь яким приводом намагаються залишити у власному господарстві.
З метою оздоровлення великої рогатої худоби проводяться дослідження тварин весною перед вигоном на пасовище та восени перед постановкою тварин на зимово-стійловий період .
Це дає можливість виявити в стаді хворих на лейкоз тварин та ізолювати їх від здорових; поетапно оздоровити , дбаючи про безпеку та здоров’я людей.
Отже, основними заходами ефективного забезпечення благополуччя щодо лейкозу є:
– своєчасна діагностика хвороби (особливо нових тварин, яких закупляють);
– чітке знання епізоотичної ситуації щодо лейкозу в кожній череді;
– негайна заміна інфікованих вірусом лейкозу тварин на здорових;
– проведення чіткого обліку, нумерації та ідентифікації тварин;
– дотримання асептики і антисептики (використання одноразових шприців) під час масових обробок тварин (нумерація, взяття крові, вакцинація, алергічні дослідження, лікування тощо);
– проведення ретельної дезінфекції тваринницьких приміщень та обладнання після кожного дослідження тварин та ізоляція вірусоносіїв.
Бережіть себе та здоров’я своїх близьких!
