Заборонено спалювати відходи, у тому числі залишки рослинності!
Випалювання сухої рослинності це – забруднення атмосферного повітря, руйнування екосистем (знищення комах, тварин, рослин та мікроорганізмів), погіршення якості грунту, спричинення різноманітних захворювань, руйнування будівель та об'єктів інфраструктури.
Відповідно до статті 42 Закону України «Про відходи», Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства № 105 від 10.04.2006, пункту 3.7 Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, пункту 8 Правил охорони електричних мереж, затверджених Постановою КМУ від 04.03.1997 № 209 спалювати рослинні рештки, суху рослинність, порушувати правила протипожежної безпеки категорично заборонено.
Компостування – це цивілізоване поводження із залишками рослинності, це:
-добрива вже знаходяться на земельній ділянці, тобто транспортування відпадає;
-Ви знаєте що там знаходиться;
-розкладаючись листя, бадилля, дрібні гілочки повертають всі поживні речовини, які були накопичені в період вегетації. Ті частини, що розкладаються повільніше, виконують структуруючу функцію ґрунту, покращуючи його якість.
-також поступово розкладаючись, залишки живлять бактерій і комах, що існують в грунті. Такий симбіоз видаляє з грунту патогенні організми грибкового та бактеріального типу.
Ще одне застосування опалого листя – це мульчування ним рослин на присадибній ділянці. У такий спосіб захищається ґрунт та поліпшується його якість. Мульчування перешкоджає росту бур’янів.
Таким чином виконуючи компостування та мульчування господар не тільки не має негативного впливу на довкілля, а навпаки – відновлює та живить ґрунт, поліпшує якість повітря бо не спалює рослинні залишки.
За спалювання решток сухої рослинності, відповідно до статті 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачається адміністративна відповідальність у вигляді накладання штрафу на громадян від 180 до 360 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3060-6120грн.) і на посадових осіб - від 900 до 1260 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (15300-21420 грн.).
Ті самі дії, вчинені в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 360 до 720 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (6120-12240грн.) і на посадових осіб - від 1260 до 1800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (21420-30600грн.).
03 березня 2022 року внесено зміни до Кримінального кодексу України, які посилюють відповідальність за злочини проти основ національної безпеки в умовах воєнного стану. Так, у статті 113 «Диверсія» до переліку злочинів, вчинених з метою ослаблення держави або інших дій, спрямованих на знищення людей чи завдання шкоди їхньому здоров’ю, відтепер додано і навмисні підпали, в тому числі й сухої рослинності.
