Заходи щодо запобігання виникнення та поширення сказу тварин
За інформацією Відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Лубенського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області
Сказ – особливо небезпечне вірусне захворювання всіх теплокровних тварин і людини. Відноситься до інфекційних природно-вогнищевих захворювань вірусної етіології, з ранковим механізмом передачі інфекції, ураженням центральної нервової системи. Не існує території, яка вільна від сказу взагалі. В Україні дане захворювання реєструється в усіх областях і природно-географічних зонах.
Збудник сказу - вірус, який живе і розмножується лише в живому організмі: в головному і спинному мозку. Велика кількість його накопичується в слинних залозах.
Джерелами сказу є дикі тварини, головним чином із сімейства собачих (вовки, лисиці), а також кажани. Небезпека цих тварин обумовлена наявністю в їх слині великої концентрації вірусу (у вовків - в 90-100%, лисиць - в 80-90%, собак і кішок - в 50%).
Сказ - ранова інфекція, при якій зараження найчастіше відбувається при укусі.
У повсякденному житті можуть мати місце випадки зараження при послинені пошкоджених шкірних покривів і слизових оболонок людини хворими на сказ тваринами при розробці туш тварин, контакті із забрудненою слиною шкірою.
Хворі сказом тварини виділяють вірус із слиною вже в останні дні інкубаційного періоду - за 7-10 днів до появи клінічних проявів і впродовж усього періоду хвороби. Тяжкість клінічних проявів залежить від багатьох чинників: місця проникнення вірусу в організм, його вірулентності та дози, стану організму людини або тварини. Тривалість інкубаційного періоду залежить від локалізації укусу (обличчя, шия, нижні або верхні кінцівки, тулуб).
У людини інкубаційний період може тривати місяцями, в середньому 30-90 днів, найкоротший - 7 днів. Враховуючи те, що вірус в слині з'являється за 7-10 днів до появи клінічних симптомів. Необхідно пам'ятати, що тварин, які нанесли укуси, необхідно ізолювати і проводити за ними 15-денний ветеринарний нагляд.
Категорично забороняється знімати шкури із тварин, підозрілих на захворювання, і полеглих.
Постраждалі від укусів та подряпані бродячими, домашніми або дикими тваринами, повинні негайно звернутися за медичною допомогою в поліклініку для отримання невідкладної допомоги і вирішення питання про проведення лікувально-профілактичної імунізації. При можливості необхідно самостійно промити рану значною кількістю мильної води, краї рани змазати 70-градусним спиртом або 5% розчином йоду, накласти асептичну суху пов’язку і звернутися до лікаря.
Необхідно пам'ятати, що захворювання завжди закінчується смертю!
Для лікування застосовується антирабічна вакцина та імуноглобулін, які є абсолютно нешкідливими для людини. Тільки лікар може оцінити ризик можливого зараження вірусом сказу і призначить, при необхідності, курс імунізації.
У жодному разі не відмовляйтеся від призначеного лікування та самовільно не переривайте його: це може привести до трагічних наслідків.
У напруженій епізоотичній ситуації стосовно сказу на території області здійснюються заходи Держпродспоживслужбою з метою недопущення поширення сказу зокрема:
- службою державної ветеринарної медицини проводиться відповідна роз’яснювальна робота серед населення, здійснюються профілактичні щеплення проти сказу серед собак та котів, що належать жителям району,
- вакцинація сільськогосподарських тварин,
- епізоотологічний моніторинг – здійснюється шляхом епізоотологічного обстеження, своєчасного виявлення спалахів хвороби та аналізу епізоотологічної ситуації;
- лабораторні дослідження – проводяться при підозрі та підтверджені сказу у тварин.
Для того, аби захистити себе і оточуючих від сказу, необхідно виконувати кілька правил:
- Необхідно дотримуватися встановлених правил утримання домашніх тварин (собак, кішок) і щорічно в обов'язковому порядку приводити своїх улюбленців у ветеринарну лікарню за місцем проживання для проведення профілактичних щеплень проти сказу;
- У випадках змін в поведінці домашньої тварини, отримання ним ушкоджень від іншої тварини, смерті без видимих на те причин необхідно обов'язково звернутися до ветеринарного фахівця для встановлення спостереження або з'ясування причини смерті тварини;
- Слід нагадати дитині про необхідність інформування дорослих у випадку навіть незначних ушкоджень, нанесених тваринами;
- Не слід підбирати в лісі, на вулиці диких і бездоглядних домашніх тварин, або знайти можливість у короткий термін показати його ветеринарному лікарю і прищепити від сказу;
- Не слід брати тварину «на літній сезон», а потім викинувши його, ви збільшуєте тим самим кількість бездоглядних тварин і підвищуєте ризик виникнення сказу в околицях;
- Не слід позбавлятися від тварини, яка покусала або подряпала людину. По можливості за ним має бути встановлено п’ятнадцятиденне спостереження;
- При появі диких тварин на особистих подвір'ях, на території населених пунктів потрібно прийняти всі запобіжні заходи для забезпечення безпеки себе і ваших близьких, оскільки здорові дикі тварини, як правило, уникають зустрічі з людиною;
ПАМ'ЯТАЙТЕ! Ваше здоров'я у Ваших руках! Дбайте про нього!
ЗВЕРТАЄМО ОСОБЛИВУ УВАГУ, ЩО ВАКЦИНУВАТИ ДОМАШНІХ ТВАРИН (СОБАК, КОТІВ) ПРОТИ СКАЗУ ПОТРІБНО ПОСТІЙНО.
