Чорнухинська територіальна громада

Лубенський район Полтавська область

Управління фітосанітарної безпеки повідомляє

Дата: 06.10.2021 13:53
Кількість переглядів: 377

ОМЕЛА-  ЗЛІСНИЙ НАПІВПАРАЗИТ КУЛЬТУРНИХ РОСЛИН

                                                                                                                                                                     Омела  — вічнозелена рослина-напівпаразит .Це рослина з тонкими гілочками, вузькими парними листочками і жовтувато-білими ягодами.  Омели вкорінюються високо в гілках старих дерев, де розростаються в кущики кулеподібної форми. Вологу і поживні речовини омели беруть зсередини дерева, на якому ростуть, запускаючи свої корені глибоко під кору «господаря». Омели «селяться» переважно на яблунях, однак їх можна побачити і на інших деревах з не дуже твердою корою: на глоду, тополях, липах, каштанах, горобині, березі, акації, дубі й навіть на деяких хвойних породах. Взимку, коли фактично повністю облітає листя з листяних дерев, на верхівках їх оголених крон стають добре помітні кущики омели.При контакті з омелою слід пам'ятати, що рослина отруйна і самолікування з використанням омели неприпустимо. У природному середовищі омела поширюється за допомогою птахів, які поїдають її клейкі ягоди. У кожній ягоді омели міститься одне-єдине насіння. Пройшовши через травну систему птахів і потрапляючи на кору дерев, насіння омели проростають. Враховуючи високий ступінь свободи пересування птахів, зараження відбувається на великій території за короткий проміжок часу. Якщо не вживати ніяких заходів по боротьбі з цими рослинами-паразитами, то середній строк життя дерева після зараження омелою становить 10-12 років. Але обов'язково слід мати на увазі, що омела таки рослина-напівпаразит, здатна сильно пошкодити дерево-«господаря», іноді доводячи його до повного виснаження і загибелі.  Омела біла являє собою справжнє лихо для зелених насаджень . Ця рослина-напівпаразит успішно захоплює все нові і нові території, розширює коло рослин-господарів. Дерева від омели помітно страждають, деревина втрачає міцність, стає крихкою. Ураження дерев омелою знижує їх довговічність, а ландшафти  втрачають декоративність. Останніми роками ураження омелою приймає маштаби екологічної катастрофи.Тому боротьба з омелою має носити не стихійний характер, а бути організованою та послідовною. У багатьох країнах Європи є спеціальні національні програми по боротьбі з омелою. В Україні такі програми існують лише в великих містах.

Тому в даний час , коли дерева переходять  в стан спокою,важливо вирізати сухі ,поламані,пошкоджені гілки. Разом з цим слід видаляти рослини омели,щоб не допустити їх подальшого розмноження.

Проста обрізка та видалення кущів омели не дасть  значного  результату. На даний момент існує лише один ефективний метод – повне видалення омели та уражених частин дерева. Види санітарної обрізки будуть відрізнятися в залежності від масштабів ураження. Якщо не проводити повне видалення уражених частин, новий кущ виросте через два-три місяці.

Якщо кількість уражених омелою гілок не перевищує 30%, в таких випадках достатньо видалити уражені гілки до місця їх розгалуження або доки не буде видалена та частина дерева, в серцевину якої проникло коріння паразита. Після такої обрізки крона дерева повинна бути менш симетричною, аби уникнути різкої зміни навантажень на корінну систему через вітри та опади. Щоб сформувати симетричну крону дозволяється обрізка здорових гілок або укріплення дерева за допомогою технологій брейсинга або кейблінга.

Коли на дереві уражена велика кількість гілок, але стовбур цілий, найефективнішим методом санітарної обробки є топпінг – видалення всієї крони.

При масивному ураженні гілок та стовбура доцільно провексти повне видалення дерева. В іншому випадку воно або висохне, або стане аварійним.

Слід відмітити, що уражені омелою гілки та частини стовбура дерева, які будуть обрізані, слід спалити або вивезти для наступного спалення у спеціальні місця.. Ні в якому разі не можна залишати уражені гілки висихати – омела дуже довго зберігає свою життєздайність, а це може стати причиною повторного зараження.

 

 Провідний спеціаліст відділу фітосанітарної безпеки

 Миргородського районного управління

 ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області                                  О.Д.Потапенко                 

 

Провідний спеціаліст відділу фітосанітарної безпеки

Лубенського районного управління

ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області                                  С.Є. Пятецька

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь