Податкова інформує

Дата: 24.06.2021 10:31

Кількість переглядів: 291

Завантажити повідомлення Державної податкової служби

Порядок та термін реєстрації програмного РРО

Лубенський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Полтавській області повідомляє, що для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) складається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (J/F 1316602) (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО).

Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами телекомунікацій.

У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації, ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО. Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції (із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО).

Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.

Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:

- у день отримання заяви, якщо така заява надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного) дня;

- не пізніше наступного робочого дня, якщо заява надійшла після 16.00 робочого (операційного) дня.

Умови, при яких податкова відмовляє у реєстрації РРО

Лубенський сектор організації роботи Головного управління ДПС у Полтавській області повідомляє, що відповідно до п. 8 глави 2 розділу II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 протягом двох робочих днів після отримання заяви про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО контролюючий орган може відмовити у реєстрації реєстратора розрахункових операції за таких умов:

-РРО вже зареєстрований;

-модель (модифікацію) РРО не включено або виключено з Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій;

-РРО не відповідає сфері застосування, зазначеній в реєстраційній заяві за ф. №1-РРО;

-центр сервісного обслуговування (далі – ЦСО) не включено до Реєстру Центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій;

-в контролюючому органі наявні відомості про анулювання ліцензії на право здійснення відповідної господарської діяльності;

-щодо господарської одиниці, вказаної у реєстраційній заяві за ф. №1-РРО, суб’єкт господарювання не повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями або згідно з таким повідомленням відповідний об’єкт є закритим чи не експлуатується суб’єктом господарювання;

-суб’єкта господарювання не включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;

-суб’єкт господарювання не перебуває на обліку в контролюючому органі, до якого подано реєстраційну заяву за ф. № 1-РРО;

-суб’єкт господарювання або його відокремлені підрозділи не перебувають на обліку в контролюючому органі за адресою господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;

-щодо договору між ЦСО та суб’єктом господарювання про технічне обслуговування та ремонт РРО в контролюючому органі відсутнє повідомлення ЦСО про його укладання або згідно з таким повідомленням відповідний договір розірваний або припинений;

у контролюючому органі наявні відомості про РРО як про викрадений екземпляр моделі (модифікації) РРО, що реєструється, відсутній в реєстрі екземплярів реєстраторів розрахункових операцій;

-суб’єкт господарювання є пов’язаною особою з ЦСО.

За наявності підстав для відмови в проведенні реєстрації РРО контролюючий орган не пізніше двох робочих днів з дати надходження документів для проведення реєстрації РРО надає або надсилає (поштовим відправленням або на електронну пошту) суб’єкту господарювання повідомлення про відмову у проведенні реєстрації РРО із зазначенням підстав для такої відмови або про таку відмову повідомляє у другій квитанції у разі подання реєстраційної заяви в електронній формі (п. 9 глави 2 розд. II Порядку).

Запитували? Відповідаємо!

Чи необхідно застосовувати РРО та/або ПРРО та на яку суму проводити операції ФОП – платникам ЄП, які надають послуги за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування та агентськими договорами?

Відповідно до п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

У разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента) (п. 292.4 ст. 292 ПКУ).

Згідно з п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ППРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).

Статтею 2 Закону № 265 передбачено, що розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Пунктом 6 ст. 9 Закону № 265 визначено, що РРО та/або програмні РРО, та РК не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують РРО та/або програмні РРО відповідно до ПКУ.

При цьому, РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи (п. 296.10 ст. 296 ПКУ).

Водночас, п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ встановлено, що з 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (фізичною особою – підприємцем) в календарному році обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, застосування РРО та/або програмного РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО та/або програмного РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Враховуючи викладене, фізичні особи – підприємці платники – єдиного податку, які надають послуги за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування та агентськими договорами, обсяг доходу яких протягом календарного року перевищив 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, зобов’язані при провадженні своєї господарської діяльності застосовувати РРО та/або ПРРО з видачею в обов’язковому порядку розрахункового документа встановленої форми на повну суму проведеної операції або перейти на використання виключно безготівкових розрахунків.

При цьому, через РРО та/або ПРРО проводиться уся сума виручки, отримана за такими договорами, тобто як вартість товарів (робіт, послуг) так і сума отриманої винагороди повіреного (агента).

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук: Державна податкова служба України https://www.facebook.com/TaxUkraine та ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/ Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube youtube.com/TaxUkraine

Головне управління ДПС у Полтавській області

Запитували? Відповідаємо!

Чи є базою нарахування єдиного внеску дохід, отриманий ФОП, за період, на який припадає дата її смерті?

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є фізичні особи – підприємці, в тому числі фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування.
Пунктом 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 визначено, що базою нарахування ЄВ для фізичних осіб – підприємців (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць, у якому отримано дохід (прибуток). У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Базою нарахування ЄВ для фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, є сума, що визначається такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Згідно з п. 2 частини першої ст. 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 755) відомості, зокрема, про фізичних осіб – підприємців вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) на підставі документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій.

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця у зв’язку з її смертю, визнанням її безвісно відсутньою або оголошенням померлою подається, зокрема, ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою (п. 2 частини четвертої ст. 18 Закону № 755).

Відомості з ЄДР про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця є підставою для зняття її з обліку, зокрема, в податкових органах та/або вчинення інших дій відповідно до законодавства (частина четверта ст. 13 Закону № 755).

Крім того, п. 9 розд. VІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21.12.2020 № 790), визначено, що у разі смерті фізичної особи – підприємця, оголошення померлою, визнання її у судовому порядку безвісно відсутньою або недієздатною, за умови відсутності осіб, які відповідно до Закону № 2464 несуть зобов’язання зі сплати ЄВ, та засвідчення цього факту відділом державної реєстрації актів цивільного стану чи постановленням судового рішення, борг (недоїмка) зі сплати ЄВ підлягає списанню.
Таким чином, дохід, отриманий фізичною особою – підприємцем, за період, на який припадає дата її смерті, не є базою нарахування ЄВ.