Державна податкова служба України інформує
Від сплати роздрібного акцизу місцеві бюджети Полтавщини отримали понад 283 млн гривень
За інформацією Головного управління ДПС у Полтавській області, впродовж 2022 року до місцевих бюджетів Полтавщини надійшло 283,3 млн грн акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами. За словами заступника начальника ГУ ДПС у Полтавській області Олега Волошинова, виконання доведеного індикативного показника забезпечено на рівні 115,9 відсотків, що в гривневому еквіваленті означає 39 млн грн, які додатково надійшли до скарбниць територіальних громад.
Надходження акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами до місцевих бюджетів у 2022 році скоротились на 8,2 відсотки в порівнянні з 2021 роком, що обумовлено змінами в податковому законодавстві – не оподатковується акцизним податком вартість тютюнових виробів, реалізованих в роздрібній торгівлі.
У грудні 2022 року до місцевих бюджетів надійшло 17,2 млн грн акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами.
Нагадуємо, керівники територіальних громад мають контролювати дотримання вимог законодавства всіма господарюючими суб’єктами, які реалізують алкогольну та тютюнову продукцію, а споживачі мають купувати марковану підакцизну продукцію, і перевіряти у фіскальному чеку відображену суму акцизного податку.
Перевірити достовірність чеку можна за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/cashregs/check.
Головне управління ДПС у Полтавській області
До місцевого бюджету Полтавщини надійшло понад 6 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
У Головному управлінні ДПС у Полтавській області повідомили, що за результатами проведеної роботи до місцевого бюджету Полтавської області по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачений юридичними особами за грудень 2022 року забезпечено надходження в сумі 6 млн 158,4 тис гривень.
Вказана сума перевищила надходження за аналогічний період 2021 року на 982,2 тис грн (+19%).
Крім того, у грудні 2022 року від підприємств, якими допущено несплату узгоджених сум податкових зобов’язань додатково надійшло 748,3 тис грн по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Заступник начальника ГУ ДПС у Полтавській області Алла Рябкова зазначила представникам ЗМІ, що пріоритетним напрямком у роботі органів ДПС є проведення заходів спрямованих на забезпечення надходжень до місцевого бюджету Полтавської області по місцевих податках і зборах з юридичних осіб. В зв’язку з вищезазначеним, на постійній основі проводилася роз’яснювальна робота посадовим особам підприємств, направлена на забезпечення рівномірної сплати платниками-юридичними особами задекларованих сум податкових зобов’язань у встановлені законодавством терміни.
Нагадуємо, що відповідно до пп. 266.10.1 ст.266 ПКУ, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується:
а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
б) юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
Тому, 30 січня 2023 року останній день сплати юридичними особами податкового зобов’язання за IV квартал 2022 року з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Окрім того, зазначаємо, що з 1 січня 2023 року запроваджена нова форма податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Оновлену форму декларації ви можете знайти за посиланням: https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/mistsevi-podatki/podatok-na-neruhome-mayno--/formi-zvitnosti/643040.html
Головне управління ДПС у Полтавській області
Якщо анульована реєстрація платника ПДВ
Порядок ведення Реєстру платників ПДВ визначається Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) та Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 (із змінами та доповненнями, далі – Положення № 1130).
Відповідно до п. 184.1 ст. 184 ПКУ реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.
Анулювання реєстрації здійснюється шляхом виключення платника з Реєстру ПДВ.
При анулюванні реєстрації платника ПДВ останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.
З дати анулювання реєстрації особи як платника ПДВ така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних.
У разі якщо за результатами останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених розділом V Податкового кодексу України, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні.
У разі анулювання реєстрації платника ПДВ у порядку, встановленому розділом V ПКУ, платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату єдиного податку за ставкою, що не передбачає сплати податку на додану вартість (для платників єдиного податку третьої групи) або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку чи відмови від застосування спрощеної системи оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником ПДВ.
Головне управління ДПС у Полтавській області
Запитували? Відповідаємо!
Чи потрібно подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи фізичній особі – резиденту (продавцю), яка у звітному році отримала дохід від продажу іншій фізичній особі вантажного автомобіля, якщо ПДФО сплачений ним під час оформлення договору відчуження в органі, який здійснює реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів, або через товарну біржу?
Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну рухомого майна визначено ст. 173 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Так, згідно з п. 173.1 ст. 173 ПКУ дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ, тобто 5 відс. від розміру отриманого доходу.
Дохід від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об’єкта, визначеної згідно із законом.
Дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його ринкової вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).
Як виняток із положень п. 173.1 ст. 173 ПКУ, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню (абзац перший п. 173.2 ст. 173 ПКУ).
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (абзац другий п. 173.2 ст. 173 ПКУ).
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (абзац третій п. 173.2 ст. 173 ПКУ).
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу, може бути зменшений на вартість такого об’єкта рухомого майна, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового спеціального) добровільного декларування, відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (абзац четвертий п. 173.2 ст.173 ПКУ).
Абзацом другим п. 173.3 ст. 173 ПКУ передбачено, що у разі, зокрема, укладення та оформлення договорів відчуження транспортних засобів у присутності посадових осіб органів, які здійснюють реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів, такий посередник або відповідний орган виконує функції податкового агента стосовно подання до контролюючого органу інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку, а платник податку під час укладання договору зобов’язаний самостійно сплатити до бюджету податок з доходу від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна.
Відповідно до абзацу шостого п. 173.4 ст. 173 ПКУ під час проведення операцій з відчуження об’єктів рухомого майна в порядку, передбаченому ст. 173 ПКУ суб’єкт господарювання, який надає послуги з укладення біржових угод або бере участь в їх укладенні за наявності оціночної вартості такого рухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору, щокварталу подає до контролюючого органу інформацію про такі угоди, включаючи інформацію про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку, в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку.
Органи, у присутності посадових осіб яких між фізичними особами здійснюються укладення та оформлення договорів купівлі-продажу (міни, поставки), а також інших договорів, здійснюють у встановленому законом порядку реєстрацію таких транспортних засобів за наявності оціночної або середньоринкової вартості такого рухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору, обчисленого в установленому ПКУ порядку, та щокварталу подають до контролюючого органу інформацію про такі договори (угоди), включаючи інформацію про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку, в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку (абзац сьомий п. 173.4 ст. 173 ПКУ).
Для цілей п. 173.4 ст. 173 ПКУ платник податку самостійно визначає суму податку і сплачує його до бюджету через банківські установи (абзац восьмий п. 173.4 ст. 173 ПКУ).
Фізична особа (продавець) у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу рухомого майна з іншою фізичною особою є відповідальною згідно з вимогами розд. IV ПКУ за нарахування та утримання податку та сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету за місцем нотаріального посвідчення таких договорів, а в інших випадках – сплачує (перераховує) податок до відповідного бюджету за своєю податковою адресою (підпункти «б» та «в» п.п. 168.4.5 п. 168.4. ст. 168 ПКУ).
При цьому податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі (п. 45.1 ст. 45 ПКУ).
Водночас, порядок подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) визначено ст. 179 ПКУ, згідно з абзацом четвертим п. 179.2 ст. 179 якого обов’язок платника податку щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, якщо він отримував доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до розд. IV ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розд. IV ПКУ.
Декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Враховуючи викладене, фізична особа – резидент (продавець) під час оформлення договору відчуження іншій фізичній особі рухомого майна у вигляді вантажного автомобіля в органі, який здійснює реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів або через товарну біржу, зобов’язана самостійно сплатити до бюджету за своєю податковою адресою податок на доходи фізичних осіб з доходу від продажу такого майна та подати Декларацію за відповідний звітний рік до 1 травня року, що настає за звітним.
Головне управління ДПС у Полтавській області
Запитували? Відповідаємо!
Яким чином фізична особа відображає об’єкт нерухомого майна у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, якщо такий об’єкт було збудовано (придбано) як за рахунок коштів з яких були сплачені у повному обсязі усі податки так і за рахунок коштів з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки?
Відповідно до п.п. «б» п. 4 підрозділу 94 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) об'єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 Кодексу активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, зокрема нерухоме майно (земельні ділянки, об'єкти житлової і нежитлової нерухомості).
Для цілей підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу до нерухомого майна належать також об'єкти незавершеного будівництва, які:
не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об'єкти належать декларанту на праві власності;
не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію.
При цьому згідно з п.п. 6.1 п. 6 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу одноразова (спеціальна) добровільна декларація – це декларація, в якій відображається, зокрема така інформація (дані):
відомості про об'єкти декларування, визначені підпунктами «б» - «е» п. 4 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу, із зазначенням інформації, що дає змогу їх ідентифікувати, зокрема про їх місцезнаходження або місце зберігання (крім предметів мистецтва та антикваріату, дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, ювелірних виробів, банківських металів, які не розміщені на рахунках, пам'ятних банкнот та монет тощо), вид, назву, рік виробництва (випуску) тощо;
самостійно визначена декларантом у національній валюті база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування. До одноразової (спеціальної) добровільної декларації декларант зобов'язаний додати копії документів, що підтверджують вартість об'єктів декларування, у разі місцезнаходження (реєстрації) активу фізичної особи за межами України та/або у разі декларування валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні, та прав грошової вимоги, визначених підпунктом "а" пункту 4 цього підрозділу. У разі місцезнаходження (реєстрації) інших активів фізичної особи в Україні декларант може додати копії документів, що підтверджують вартість об'єктів декларування;
ставка та сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.
Крім того, для об'єктів декларування, визначених підпунктами «б» - «е» п. 4 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:
витрати декларанта на придбання (набуття) об'єкта декларування;
вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об'єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (п.п. 7.2 п. 7 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу).
Враховуючи викладене, у разі якщо фізична особа має у власності об’єкт нерухомого майна, який був набутий (збудований) як за рахунок коштів з яких були сплачені податки так і за рахунок коштів з яких податки не були сплачені, то у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації відображається сума коштів з яких не були сплачені податки, тобто база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається платником самостійно.
Головне управління ДПС у Полтавській област
