Управління фітосанітарної безпеки повідомляє
РАК КАРТОПЛІ – НЕБЕЗПЕЧНА ХВОРОБА Середєвропейськихкраїн рак картоплівпершебуловиявлено та описано в 1888 р. в Австро-Угорщині. З часом збудникацього грибного захворюваннязнайшли в країнах, щоспеціалізуються на виробництвікартоплі в різнихкраїнахсвіту, в тому числі в Азії, Африці та Океанії.
Викликає рак картоплізбудник – Synchytriumendobioticum (Schilbersky) Percival, головнийгосподар – картопля (Solanumtuberosum). За потрапляння в ґрунт патоген швидконакопичується і через 2–3 роки уражуєбільшістьрослин на полі. Відтак увесь урожай стаєнепридатним для реалізації, а оскільки гриб довгозберігається в ґрунті, то багатороків на ційділянці не можна буде вирощуватикартоплю та іншірослини на експорт. На присадибнихділянках рак особливо шкодочинний, бо за беззмінноговирощуваннякартоплі, особливо сприйнятливихсортів, вінможеспричинятиповнувтратуврожаю.
Симптомиураження
Симптомиураження – нарости на бульбах, столонах, кореневійшийці, а за значногорозвиткузахворювання – на стеблі, листках і квітках. На бульбах, переважнопоблизувічок, виростаютьневеликігладенькі й світлі горбики, щоперетворюютьсяпотім у характернібородавчастінарости і зовнідещонагадують плоди цвітноїкапусти. Їхнійрозмірможе бути віддрібноїгорошини до величини, щоперевищуєрозмірсамоїбульби. На бадиллісимптомизазвичайнепомітні, хочарослиниможуть бути ослабленими. Маленькізеленінароститакожутворюються в місцяхнадземнихбруньок, біляосновистебел. Нарости, щоформуються в ґрунті, білогокольору, на надземнихчастинахрослин – зелені. До закінченнявегетаціїкартоплі вони темніють, загнивають і розкладаються. Коріннякартоплі не уражується.
Якщо урожай картоплівирощено на зараженійділянці, збудник «житиме» в бульбах і під час їхньогозберігання, аджераковінаростирозвиваються на бульбах у сховищах та погребах. Раннєінфікуваннямолодихбульб, якірозвиваються, призводить до того, щовонистаютьдужеспотвореними й губчастими.
Умовижиттєдіяльності
- endobioticum – цевнутрішньоклітинний паразит, гриб, який не утворюєміцелію. Джерелоінфекції – зимовіаболітнізооспорангії за допомогоюяких гриб зберігається і поширюється в природі. Навесні, в умовахдостатньогозволоження, за температуривище 8°С, зооспорангіїпроростають зооспорами, які й заражаютьбульбиабостолони, проникаючи в них через вічкаабомеханічніпошкодження. Тому так важливо для посадки відібратицілібульбикартоплі з не порушеноюшкіркою.
Сприятливимиумовами для розвитку гриба є холоднеліто з середньою температурою 18°C абонижче і річноюкількістюопадів не меншеніж 700 мм. Хвороба не розвивається в районах, де температура ґрунту на глибині 10 см досягає 24–25°С, а якщо температура буде вище 30°С, спорангіїповністювтрачають свою життєздатність.
Післяпотрапляння на тканину господаря (картоплі) зооспора розчиняєклітиниепідермісу і проникаєвсерединурослини. Внаслідокжиттєдіяльностізбудникауражені й прилеглі до них клітинирозбухають, збільшуючись у розмірах у 5 і більшеразів, а гриб, що в них міститься, утворюєлітнійзооспорангій, ізякоговиходятьчисленнізооспори. Цізооспоризаражаютьнавколишніклітинирослини-господаря й зновузакладаютьлітніспорангії. Рослинна тканина сильно розростається, створюючихарактернийзовнішнійвиглядраковихнаростів. Цикл розвитку раку картоплітриває 12–14 діб і за сприятливих умов відбуваєтьсяпостійнопід час усьоговегетаційногоперіоду. Докінцявегетаційногоперіодукартоплінаростизагнивають, ушкоджуючиздоровучастинубульб. Вони ж і продукуютьтовстостінні так званізимовізооспорангії, котрізавдякищільнимоболонкамможутьзалишатисяжиттєздатнимипротягом 30 років та розносяться в ґрунті личинками різноманітних комах, водою, їхвиявляють на глибині до 50 см. За формою спорангіїсферичні, товстостінні, ввігнуті з одного боку, діаметромблизько 50 мкм. Злипаючисьізмікрочасткамиґрунту, вони утворюютьгрудочкидіаметром 0,1–2 мм. Їх добре видно підмікроскопом за 100–200-кратного збільшення.
Характер поширення
Найчастіше рак картопліпоширюєтьсяіззаражениминасіннєвимибульбамиабо з зараженимґрунтом, який прилип до бульбчисільськогосподарськоїтехніки. Зооспорангії не перетравлюються в шлункутварин і можутьпоширюватися з гноєм.
Природне ж поширенняхворобидоситьповільне. Доведеніфактипотрапляннязбудника на чисті поля з паводковими водами, а в межах вогнища за допомогоювологи спори гриба можутьпоширюватися на відстань не більшеніж 1 м. Вітром спори можутьрозноситись, якщогнилібульбивисихають на полі. Також є дані про поширеннязбудникадощовимичерв’яками, однактакожлише на коротківідстані.
За міжнародноїторгівлізбудник переноситься на інфікованихбульбахкартопліабо в ґрунті, самостійноабо з рослинами, з місцевості, в якій рак картопліреєструвалираніше. У практицівітчизнянихфітосанітарівзафіксованівипадки, коли зооспорангії раку картоплібуловиявленонакультурі, яка жодним чином не могла стати рослиною-господарем хвороби – полуниці.
Практика боротьби
В усьомусвіті S. endobioticum вважаєтьсяважливимкарантиннимшкідливиморганізмом і входить до переліківрегульованихшкідливихорганізмів семи світовихорганізаційзахистурослин, у т.ч. у переліккарантиннихорганізмівкраїн ЄС. Завдякиобмеженому природному поширеннюйогодоситьуспішновдаєтьсяконтролювати в багатьохкраїнах (у т.ч. і в Україні). Суворийфітосанітарний контроль і обов’язковевирощуваннястійких до хворобисортів дало змогуповністюзнищити патоген у деякихкраїнахЄвропи. Так, згідно з Директивою 69/464/EEC, інфікована хворобою зона маєбути оточена безпечноютериторією, достатньою за розміром для того, щобзапобігтипоширеннюзбудника раку картоплі. Ділянкувважаютьінфікованою, якщознайденопринаймні одну уражену патогеном рослину.
Однак на практиціліквідаціявогнища раку можетриватидужебагатороків, оскільки гриб зберігається в ґрунтідесятиліттями.
Встановитинаявністьзбудника раку картопліможливо шляхом аналізузразківґрунту і рослинкартоплі, якімаютьхарактерніознаки. Хоча на ураженихбульбахстійких до раку сортівкартоплісимптомівхворобиможе не бути, або вони будутьдуженезначними, тому точно встановитинаявність спор раку картопліможливолише в фітосанітарнійлабораторії.
Післявиявлення карантинного організму (в т.ч. раку картоплі) відповідно до Закону України «Про карантин рослин» на території, де вінбувдіагностований, запроваджуєтьсякарантинний режим, зокрема, забороняєтьсявивезеннякартоплі з метою реалізації з населенихпунктів, щомаютьвогнищахвороби, у вільнівідцьогозахворюваннярайони та за межікраїни. Заборонено використовуватинасіннєвукартоплю з зараженихгосподарств для вирощування у вільнихвідзараженнятериторіях (дозволено тільки для переробки на підприємствах, розташованих у межах зараженихрайонів). Також заборонено використовуватигнійізнаселенихпунктів та господарств, на територіїякихвиявленівогнища патогену.
На сьогодні до Перелікупестицидів і агрохімікатів, офіційнодозволених для використання в Україні, не внесений жоденхімічнийабобіологічний препарат, щоможе бути використаний для боротьби з раком картоплі, аджеоболонказооспорангія S. endobioticum настількищільна, щодіючаречовинафунгіциду просто не може черезнеїпроникнути. Тому єдинимдієвим способом викоріненняхвороби на зараженихділянкахзалишаєтьсявисаджуваннястійкихсортів і сівозміна.
Найголовнішимиагротехнічними заходами у боротьбі з раком картоплі є:
– використаннянасіннєвихбульбхорошоїякості, ракостійкихсортівкартоплі;
– дотриманнясівозміни, яка включаєротацію культур і чистий пар;
– простороваізоляціянасінницькихпосівівкартоплі (поля, на якихвирощуютьнасіннєвийматеріал, маютьперебувати на відстані не меншеніж 1 км відвиробничихполівабоприсадибнихділянок);
– на ділянках, де виявленийзбудник, восенипід час збираннякартоплівсіураженібульби і рослиннірешткипотрібноспалювати;
– у вогнищаххвороби на корм худобіможнавикористовуватитількиваренукартоплю.
Нині є достатньо великий асортиментвітчизняних та іноземнихсортів, стійких як до звичайного, так і до агресивногобіотипівхвороби. Найвідомішісорти: Повінь(ранній), Слов’янка (середньостиглий), Дніпрянка (ранній), Розара (ранній), Беллароза (ранній), Ажур (середньостиглий), Дивень (середньостиглий), Сатурна (середньостиглий), та ін. Такожрекомендуєтьсяпроводитизміну сорту картоплі не рідше одного разу на 4–5 років. На зараженійділянціслідщорічнопроводитиретельнеобстеження. Якщопід час оглядурослинсеред них буливиявленірослини з ознакамизараження, потрібнотерміновозмінювати сорт картоплі.
Зменшенняконцентрації патогену на ураженихділянкахможливетакож шляхом обробкибульб парою, спалюваннярослиннихрештокабоїхзакопуваннячиобробкигашенимвапном.
Профілактичні заходи
Абизапобігтизараженню, слідкупуватинасіннєвубульбулише в офіційнихвиробників, посівияких регулярно перевіряють та активно цікавитись у постачальниківпоходженнямкартоплі, щобвиключитиможливістьзавезенняїї з заражених зон. Оглядпоширеннякарантиннихорганізмів (у т.ч раку картоплі) ізвказаннямрайонів, де є карантинніобмеження, щорічнооновлюється і розміщується на офіційномусайтіДержпродспоживслужби.
Крімцього, будь-якийгромадянинможезвернутись до фітосанітарноїлабораторіїсвогорегіону з проханням про проведенняекспертизикартоплічиґрунту. За певнувартістьможнавстановитинаявністьчивідсутністьцьогонебезпечногозахворювання на власнійземельнійділянцічи у придбанійбульбі. Повнийперелікдержавнихфітосанітарнихлабораторійоприлюднено на сайтіДержпродспоживслужби.
Потапенко О.Д.,
Провідний спеціаліст відділу карантину рослин управління фітосанітарної безпеки Головного Управління Держпродспоживслужби в Полтавській області
