Чорнухинська територіальна громада

Полтавська область, Лубенський район

Управління фітосанітарної безпеки повідомляє

Дата: 29.09.2021 20:38
Кількість переглядів: 185

РАК КАРТОПЛІ – НЕБЕЗПЕЧНА ХВОРОБА                                             Середєвропейськихкраїн рак картоплівпершебуловиявлено та описано в 1888 р. в Австро-Угорщині. З часом збудникацього грибного захворюваннязнайшли в країнах, щоспеціалізуються на виробництвікартоплі в різнихкраїнахсвіту, в тому числі в Азії, Африці та Океанії.

Викликає рак картоплізбудник – Synchytriumendobioticum (Schilbersky) Percival, головнийгосподар – картопля (Solanumtuberosum). За потрапляння в ґрунт патоген швидконакопичується і через 2–3 роки уражуєбільшістьрослин на полі. Відтак увесь урожай стаєнепридатним для реалізації, а оскільки гриб довгозберігається в ґрунті, то багатороків на ційділянці не можна буде вирощуватикартоплю та іншірослини на експорт. На присадибнихділянках рак особливо шкодочинний, бо за беззмінноговирощуваннякартоплі, особливо сприйнятливихсортів, вінможеспричинятиповнувтратуврожаю.

Симптомиураження

Симптомиураження –  нарости на бульбах, столонах, кореневійшийці, а за значногорозвиткузахворювання – на стеблі, листках і квітках. На бульбах, переважнопоблизувічок, виростаютьневеликігладенькі й світлі горбики, щоперетворюютьсяпотім у характернібородавчастінарости і зовнідещонагадують плоди цвітноїкапусти. Їхнійрозмірможе бути віддрібноїгорошини до величини, щоперевищуєрозмірсамоїбульби. На бадиллісимптомизазвичайнепомітні, хочарослиниможуть бути ослабленими. Маленькізеленінароститакожутворюються в місцяхнадземнихбруньок, біляосновистебел. Нарости, щоформуються в ґрунті, білогокольору, на надземнихчастинахрослин – зелені. До закінченнявегетаціїкартоплі вони темніють, загнивають і розкладаються. Коріннякартоплі не уражується.

Якщо урожай картоплівирощено на зараженійділянці, збудник «житиме» в бульбах і під час їхньогозберігання, аджераковінаростирозвиваються на бульбах у сховищах та погребах. Раннєінфікуваннямолодихбульб, якірозвиваються, призводить до того, щовонистаютьдужеспотвореними й губчастими.

Умовижиттєдіяльності

  1. endobioticum – цевнутрішньоклітинний паразит, гриб, який не утворюєміцелію. Джерелоінфекції – зимовіаболітнізооспорангії за допомогоюяких гриб зберігається і поширюється в природі. Навесні, в умовахдостатньогозволоження, за температуривище 8°С, зооспорангіїпроростають зооспорами, які й заражаютьбульбиабостолони, проникаючи в них через вічкаабомеханічніпошкодження. Тому так важливо для посадки відібратицілібульбикартоплі з не порушеноюшкіркою.

Сприятливимиумовами для розвитку гриба є холоднеліто з середньою температурою 18°C абонижче і річноюкількістюопадів не меншеніж 700 мм. Хвороба не розвивається в районах, де температура ґрунту на глибині 10 см досягає 24–25°С, а якщо температура буде вище 30°С, спорангіїповністювтрачають свою життєздатність.

Післяпотрапляння на тканину господаря (картоплі) зооспора розчиняєклітиниепідермісу і проникаєвсерединурослини. Внаслідокжиттєдіяльностізбудникауражені й прилеглі до них клітинирозбухають, збільшуючись у розмірах у 5 і більшеразів, а гриб, що в них міститься, утворюєлітнійзооспорангій, ізякоговиходятьчисленнізооспори. Цізооспоризаражаютьнавколишніклітинирослини-господаря й зновузакладаютьлітніспорангії. Рослинна тканина сильно розростається, створюючихарактернийзовнішнійвиглядраковихнаростів. Цикл розвитку раку картоплітриває 12–14 діб і за сприятливих умов відбуваєтьсяпостійнопід час усьоговегетаційногоперіоду. Докінцявегетаційногоперіодукартоплінаростизагнивають, ушкоджуючиздоровучастинубульб. Вони ж і продукуютьтовстостінні так званізимовізооспорангії, котрізавдякищільнимоболонкамможутьзалишатисяжиттєздатнимипротягом 30 років та розносяться в ґрунті личинками різноманітних комах, водою, їхвиявляють на глибині до 50 см. За формою спорангіїсферичні, товстостінні, ввігнуті з одного боку, діаметромблизько 50 мкм. Злипаючисьізмікрочасткамиґрунту, вони утворюютьгрудочкидіаметром 0,1–2 мм. Їх добре видно підмікроскопом за 100–200-кратного збільшення.

Характер поширення

Найчастіше рак картопліпоширюєтьсяіззаражениминасіннєвимибульбамиабо з зараженимґрунтом, який прилип до бульбчисільськогосподарськоїтехніки. Зооспорангії не перетравлюються в шлункутварин і можутьпоширюватися з гноєм.

Природне ж поширенняхворобидоситьповільне. Доведеніфактипотрапляннязбудника на чисті поля з паводковими водами, а в межах вогнища за допомогоювологи спори гриба можутьпоширюватися на відстань не більшеніж 1 м. Вітром спори можутьрозноситись, якщогнилібульбивисихають на полі. Також є дані про поширеннязбудникадощовимичерв’яками, однактакожлише на коротківідстані.

За міжнародноїторгівлізбудник переноситься на інфікованихбульбахкартопліабо в ґрунті, самостійноабо з рослинами, з місцевості, в якій рак картопліреєструвалираніше. У практицівітчизнянихфітосанітарівзафіксованівипадки, коли зооспорангії раку картоплібуловиявленонакультурі, яка жодним чином не могла стати рослиною-господарем хвороби – полуниці.

Практика боротьби

В усьомусвіті S. endobioticum вважаєтьсяважливимкарантиннимшкідливиморганізмом і входить до переліківрегульованихшкідливихорганізмів семи світовихорганізаційзахистурослин, у т.ч. у переліккарантиннихорганізмівкраїн ЄС. Завдякиобмеженому природному поширеннюйогодоситьуспішновдаєтьсяконтролювати в багатьохкраїнах (у т.ч. і в Україні). Суворийфітосанітарний контроль і обов’язковевирощуваннястійких до хворобисортів дало змогуповністюзнищити патоген у деякихкраїнахЄвропи. Так, згідно з Директивою 69/464/EEC, інфікована хворобою зона маєбути оточена безпечноютериторією, достатньою за розміром для того, щобзапобігтипоширеннюзбудника раку картоплі. Ділянкувважаютьінфікованою, якщознайденопринаймні одну уражену патогеном рослину.

Однак на практиціліквідаціявогнища раку можетриватидужебагатороків, оскільки гриб зберігається в ґрунтідесятиліттями.

Встановитинаявністьзбудника раку картопліможливо шляхом аналізузразківґрунту і рослинкартоплі, якімаютьхарактерніознаки. Хоча на ураженихбульбахстійких до раку сортівкартоплісимптомівхворобиможе не бути, або вони будутьдуженезначними, тому точно встановитинаявність спор раку картопліможливолише в фітосанітарнійлабораторії.

Післявиявлення карантинного організму (в т.ч. раку картоплі) відповідно до Закону України «Про карантин рослин» на території, де вінбувдіагностований, запроваджуєтьсякарантинний режим, зокрема, забороняєтьсявивезеннякартоплі з метою реалізації з населенихпунктів, щомаютьвогнищахвороби, у вільнівідцьогозахворюваннярайони та за межікраїни. Заборонено використовуватинасіннєвукартоплю з зараженихгосподарств для вирощування у вільнихвідзараженнятериторіях (дозволено тільки для переробки на підприємствах, розташованих у межах зараженихрайонів). Також заборонено використовуватигнійізнаселенихпунктів та господарств, на територіїякихвиявленівогнища патогену.

На сьогодні до Перелікупестицидів і агрохімікатів, офіційнодозволених для використання в Україні, не внесений жоденхімічнийабобіологічний препарат, щоможе бути використаний для боротьби з раком картоплі, аджеоболонказооспорангія S. endobioticum настількищільна, щодіючаречовинафунгіциду просто не може черезнеїпроникнути. Тому єдинимдієвим способом викоріненняхвороби на зараженихділянкахзалишаєтьсявисаджуваннястійкихсортів і сівозміна.

Найголовнішимиагротехнічними заходами у боротьбі з раком картоплі є:

– використаннянасіннєвихбульбхорошоїякості, ракостійкихсортівкартоплі;

– дотриманнясівозміни, яка включаєротацію культур і чистий пар;

– простороваізоляціянасінницькихпосівівкартоплі (поля, на якихвирощуютьнасіннєвийматеріал, маютьперебувати на відстані не меншеніж 1 км відвиробничихполівабоприсадибнихділянок);

– на ділянках, де виявленийзбудник, восенипід час збираннякартоплівсіураженібульби і рослиннірешткипотрібноспалювати;

– у вогнищаххвороби на корм худобіможнавикористовуватитількиваренукартоплю.

Нині є достатньо великий асортиментвітчизняних та іноземнихсортів, стійких як до звичайного, так і до агресивногобіотипівхвороби. Найвідомішісорти: Повінь(ранній), Слов’янка (середньостиглий), Дніпрянка (ранній), Розара (ранній), Беллароза (ранній), Ажур (середньостиглий), Дивень (середньостиглий), Сатурна (середньостиглий), та ін. Такожрекомендуєтьсяпроводитизміну сорту картоплі не рідше одного разу на 4–5 років. На зараженійділянціслідщорічнопроводитиретельнеобстеження. Якщопід час оглядурослинсеред них буливиявленірослини з ознакамизараження, потрібнотерміновозмінювати сорт картоплі.

Зменшенняконцентрації патогену на ураженихділянкахможливетакож шляхом обробкибульб парою, спалюваннярослиннихрештокабоїхзакопуваннячиобробкигашенимвапном.

Профілактичні заходи

Абизапобігтизараженню, слідкупуватинасіннєвубульбулише в офіційнихвиробників, посівияких регулярно перевіряють та активно цікавитись у постачальниківпоходженнямкартоплі, щобвиключитиможливістьзавезенняїї з заражених зон. Оглядпоширеннякарантиннихорганізмів (у т.ч раку картоплі) ізвказаннямрайонів, де є карантинніобмеження, щорічнооновлюється і розміщується на офіційномусайтіДержпродспоживслужби.

Крімцього, будь-якийгромадянинможезвернутись до фітосанітарноїлабораторіїсвогорегіону з проханням про проведенняекспертизикартоплічиґрунту. За певнувартістьможнавстановитинаявністьчивідсутністьцьогонебезпечногозахворювання на власнійземельнійділянцічи у придбанійбульбі. Повнийперелікдержавнихфітосанітарнихлабораторійоприлюднено на сайтіДержпродспоживслужби.

Потапенко О.Д.,

Провідний  спеціаліст відділу карантину  рослин  управління  фітосанітарної  безпеки  Головного Управління Держпродспоживслужби  в   Полтавській  області



« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь