Управління фітосанітарної безпеки повідомляє
НЕБЕЗПЕЧНИЙ МАНДРІВНИК - АМЕРИКАНСЬКИЙ БІЛИЙ МЕТЕЛИК
Американськийбілийметелик (АБМ) - Hyphantriacuneaвідноситься до шкідниківобмеженопоширених на територіїУкраїни. Батьківщиноюйого є Північна Америка. В Європу, а саме в Угорщину, АБМ бувзавезений з вантажем з Північної Америки у 1940 році. В Українівогнища АБМ впершебулизафіксовані 1952 р. в Закарпатськійобласті. Але незважаючи на інтенсивні заходи боротьби, розпочалосьпоступоверозширення ареалу. Масовезаселення і високашкідливість АБМ зберігаються у низиннійзоніЗакарпаття, в районах Степу та ПівденногоЛісостепу. В північних районах (до 50 пн. ш.) йогорозвитокпроявляєтьсяперіодично в окремінайбільшсприйнятливі за погоднимиумовами роки.
Пошкоджуєпонад 250 видівдеревних і чагарниковихрослин. Перевагувіддаєшовковиці, клену американському, волоськомугоріху. Зплодовихпошкоджуєяблуню, грушу, сливу, айву, черешню.
Гусіньповністюоб'їдаєлистя на деревах, оповиваючигілкипавутиною. Шість—вісімгніздшкідника на плодовому деревіздатніповністюйогознищити. Метелик не живиться.
Біологія. Метелик з розмахомкрил 40 – 50 мм; крилабілосніжні з шовковистимполиском; тіловкритегустимибілими волосинками; вусикичорні з білимнальотом. Гусеницімолодшихвіківсвітложовті; голова, грудний щиток і грудні ноги чорні. Гусениця, яка завершила живлення 30 – 40 мм завдовжки, зі спинного боку оксамитово-коричнева.
Лялечка — 10 – 15 мм, спочатку лимонно-жовта, з часом — темно-коричнева, у темному пухнастомукоконісіруватогокольору. Зимуютьлялечкипідвідмерлоюкорою дерев, підрослиннимирештками, в тріщинах і щілинахпарканів, піднавісами та в іншихзахищенихмісцях. Вилітметеликівнавеснівідбувається недружно, розтягуючисьіноді до місяця. Першіметеликиз’являютьсянаприкінціквітня — на початку травня. Ведутьсутінковийспосібжиття. Самки відкладаютьяйця на верхній і нижнійбіклистків та на трав’янурослинністьгрупами по 300 – 500 яєць, укриваючи кладку тонким прозорим пушком.Плодючість — 1200 – 1500 яєць.
Шкодочинність. Відродженігусениціскелетують листок, пізнішез’їдаютьйогоцілком, залишаючитількигрубі жилки. До третього й четвертого віківведутьспільнийспосібжиття, обплітаючипавутиноюлистя. Починаючи з п’ятоговіку, розповзаються і переходять до одиночного способу життя. Активнівночі й на світанку, вдень сидять на нижньомубоці листка. Зізниженнямтемператури до 5 – 6 °Сживленняприпиняється. Без живленнягусениціможутьіснувати до 15 діб. Тривалістьрозвиткугусениць — 45 – 54 доби. За цей час вони линяють 6 – 7 разів. На розвитоклялечкипотрібно 9 – 14 діб. У липні — серпнівідбуваєтьсялітметеликівдругогопокоління. Гусениці, які завершили розвиток, у серпні — вереснізаляльковуються і залишаються до веснинаступного року. В південних областях шкідникрозвивається у двохпоколіннях. Гусениці, відроджені з однієї кладки яєць, можутьповністюоголитиплодове дерево 10 – 15 річноговіку. Лялечки гинуть у зимовий період при зниженнітемпературинижче –30 °С.
Поширюється АБМ транспортнимизасобами при перевезеннісільськогосподарськоїпродукції та промисловихвантажів (на пакувальномуматеріалі).
Поприкарантинний статус метеликдоситьрозповсюджений в Україні. За данимиДержпродспоживслужби, в останні роки американськийбілийметеликвиявлено у 20-ти областях України, на земельнійплощі — 686618,127 га. Відмічаєтьсязбільшенняплощзаселенихшкідником уВінницькій, Дніпропетровській, Житомирській, Одеській, Полтавській, Херсонській та Черкаській областях за рахуноквиявленихнових і розширеннястарихвогнищ.
Заходи боротьби. Застосовуютьорганізаційні, агротехнічні та хімічніметоди. До організаційнихвіднесенізміна шляху руху транспорту, контроль за перевезеннямвантажів, агротехнічнихметодів - збір та знищеннягусені та кладок яєць. Гілки з гніздамиобрізають і спалюють. На уражених деревах видаляютьмертву кору, стовбуриобмазуютьвапном. На присадибнихділянкахзастосовуютьловильніпоясиіз картону чигофрованогопаперу, який перед заляльковуваннямгусенізнімають і спалюють. Винищувальніметоди: 2–3-кратна обробкагусені 1–2-х поколіньінсектицидами з інтервалом 7–10 днівпрепаратами Карате, 5% к. е. (0,2–0,4 л/га); Дімілін, 25% с. п. (0,1–0,2 кг/га); Фосбецид, 50% к. е. (0,5–1,5 л/га) тощо. Витратиробочогорозчину - 2–10 л на 1 дерево, залежновідрозмірукрони. Біологічнаборотьба: використовуютьпідвидиBacillusthuringiensis та препарати на основігрибівBeauveriabassiana і B. globulifera, яйцевого паразита трихограма (Trihogrammadendrolimi) і нематоди.
Олег Потапенко
провідний спеціаліст-державнийфітосанітарнийінспекторвідділу карантину рослин
Управлінняфітосанітарноїбезпеки Головного управлінняДержпродспоживслужби
